дарнет шоп Костомукша MDMA Molly

Всем привет, народ! Сегодня я хочу рассказать вам историю про то, как я купил МДМА и стримил на ютуб для торчков. Это была такая история, да такая, что просто шеймить можно. Сразу скажу, что это не призыв к действию, а просто мой рассказ. Вот тут я сижу в своей квартире, у меня сова под 30 проплачена за бэкэнд на Ютубе, и думаю: "Вот это жизнь, ребята! Я теперь Интернет мегазвезда и мне нужно что-то шокирующее сделать на своем канале". Так вот, решил я закладки купить. Однако, тут залетает пара моих друзей - наши групповые комментарии забирают весь экран и они начинают хмыкать. Ну, в общем-то, как всегда. Один из нариков (или нормальных голов, как я их называю) разбирается во всем этом деле и говорит: "Ща я скину тебе пруфы, как и где купить". В общем, получаю я информацию, что надо ехать в Пушкино, в подворотне около супермаркета, там типо парняк весь своими делами занимается. Приезжаем туда с другом, ждем там балдежные 2 часа, пока не нагрянул этот чувак. Я, конечно, уже гнался от нетерпения, но дождался, так как кайф и вкус великого и могучего МДМА меня вполне устраивает. В итоге, приходит этот парень и сразу делает вид, что нас не замечает. Видимо, нашего времени не ценит. Блин, прям слоупок какой-то. А я ведь так хотел побыстрее отведать этот экстази. Я его, брат, засчитал! Подхожу к нему, говорю: "Ты там, собака, где закладки?" Парень смотрит на меня и усмехается. Вот, вспомнился мне тот момент, где я в прошлом году шуруп дал, запомнил его лихачество. Но на этот раз мне повезло. Он достал мешочек с МДМА и начал наш договор о повышении сознания. Договорились мы, я заплатил ему за товар, прям за это кайфовое счастье. Уже дома, я сразу же достаю камеру, переключаю на стрим и начинаю конфетиться перед камерой. Да, ребята! Был тот самый наркоманский стрим на ютубе! Я там веселился, танцевал, размахивал этим МДМА, показывал всем, на что способен. Конечно, некоторые мои фолловеры были чистыми, ничего не могли понять, шеймить меня начали. Но я был рад, что смог поделиться этим радостным моментом со своими друзьями-наркоманами. Покуривал я этот МДМА, много попил, и вот, блаженствую в свое удовольствие, аж глаза белые стали. Честно говоря, даже немного переживал за передозняк, но благо все обошлось, аж на утро голова не болела. Но, конечно, это не значит, что я все это рекомендую делать. Нет, даже не думайте о таком. Я всего лишь рассказал свою историю, и хочу, чтобы вы понимали, на что это может пойти. Да, там веселье, танцы, радость, но это опасно, ребята. Никому не советую такие приключения, ведь это могут быть последние закладки, последний парень в подворотне. Итак, заканчиваю свой рассказ по теме "как я купил МДМА и стримил на ютуб для торчков". Надеюсь, что мой опыт поможет кому-то задуматься и принять правильное решение. Всем мирного неба и здоровья!

Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА. Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт! — Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу! Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє. — Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся. Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте. Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово! Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено. Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах. Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято. Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу. Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою. — Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй. Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас! На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи. Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику. Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний. Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну. Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання. Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це. Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно! А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу. Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці. Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т